Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засіріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засіріти
Берлін: Українське слово, 1924

Засіріти, рію, єш, гл. Засѣрѣть, начать сѣрѣть; разсвѣтать.