Словарь української мови (1924)/зателенькати

by Борис Грінченко

◀ затекти

Словарь української мови Борис Грінченко З зателенькати

зателепа ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зателе́нькати, каю, єш, гл. = Задзеленькати. Тут бо саме зателенькав дзвінок. Хата, 95. Загув великий дзвін з дзвіниці і роскотився в повітрі. За ним тихо зателенькали маленькі дзвоники. Мир. Пов. II. 129.