Словарь української мови (1924)/затирач
Зовнішній вигляд
◀ затираха | Словарь української мови З затирач |
затирити ▶ |
|
Затира́ч, ча́, м. Инструментъ, которымъ прорѣзываютъ бочары въ клепкахъ углубленіе для вставки дна. См. Затирати 4. Шух. I. 250.