Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затискати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затискати
Берлін: Українське слово, 1924

Затиска́ти, ка́ю, єш, сов. в. зати́снути, ну, неш, гл. 1) Сжимать, сжать, стискивать, стиснуть. Впірнув Сатанаїл у самую безодню… бере він той пісок…, а вода йому той пісок так і ізмиває; той так затискає жменю. О. 1861. VI. 59. 2) Запихать, засунуть. Затис за пазуху. Сосниц. у.