Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затихати
Берлін: Українське слово, 1924

Затиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. зати́хнути, хну, неш, гл. Затихать, затихнуть. Затихло все… Тілько дівчата та соловейко не затих. Шевч. 395.