Словарь української мови (1924)/заткало
| ◀ заткално | Словарь української мови З заткало |
заткати ▶ |
|
За́ткално, на, за́ткало, ла, с. Затычка изъ тряпокъ, которой затыкаютъ дымовую трубу вмѣсто вьюшекъ. Чуб. VII. 381. Вас. 193. Бо на парубках шмаття — то міх, то ряднина, з заткала шапка, з клочча поясина. Чуб. III. 34. Мій верх і заткало. Ном. № 2575.