Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заткати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заткати
Берлін: Українське слово, 1924

Затка́ти, тчу́, че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. АД. I. 261. 4) = Заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Федьк. Не можна всім губи заткати. Ном. № 6986. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати. Св. Л. 307.