Словарь української мови (1924)/заточуватися

by Борис Грінченко

◀ заточувати

Словарь української мови Борис Грінченко З заточуватися

затрата ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зато́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. заточи́тися, чу́ся, чишся, гл. 1) Пошатываться, пошатнуться. Ой оре міщанин та й заточується. Чуб. V. 1075. Одного ранку Трохим устав з ліжка і ноги його заточилися. Левиц. I. 370. 2) О саняхъ: забѣгать въ сторону. Заточуються сани. НВолын. у.