Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затрембітати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затрембітати
Берлін: Українське слово, 1924

Затрембіта́ти, та́ю, єш, гл. Затрубить, заиграть в трембіту. Ой піду я в полонинку, там затрембітаю, щоби мене було чути на дев'їту стаю. Шух. I. 198.