Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затремтіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затремтіти
Берлін: Українське слово, 1924

Затремті́ти, мчу́, ти́ш, гл. Задрожать. І серце в них од ляку затремтіло. К. Псал. 3. Над ставками, над садками затремтіло ясне марево. Левиц. I. 9.