Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затроюдити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затроюдити
Берлін: Українське слово, 1924

Затрою́дити, джу, диш, гл. Отравить. Затроюжене нещастям серце. Мир. ХРВ. 204.