Словарь української мови (1924)/затрушувати
| ◀ затрухлявіти | Словарь української мови З затрушувати |
затруювати ▶ |
|
Затру́шувати, шую, єш, сов. в. затруси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Посыпа́ть, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Грин. II. 320. Як докопаю, — хворостняком затрушу. Мнж. 2. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. Ном. № 3359. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.