Словарь української мови (1924)/затріпотіти

by Борис Грінченко

◀ затріпотатися

Словарь української мови Борис Грінченко З затріпотіти

затріщати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Затріпоті́ти, почу́, чеш, гл. Затрепетать. Стор. II. 172. Вона як жар почервоніє і затріпотить. Стор. МПр. 33. Квіточки затріпотіли. Г. Барв. 219.