Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затупотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затупотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Затупоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Затопать, застучать копытами. Коли так одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує. МВ.