Словарь української мови (1924)/затупотіти

by Борис Грінченко

◀ затуплюватися

Словарь української мови Борис Грінченко З затупотіти

затурбувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Затупоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Затопать, застучать копытами. Коли так одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує. МВ.