Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затурбувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затурбувати
Берлін: Українське слово, 1924

Затурбува́ти, бу́ю, єш, гл. Обезпокоить.