Словарь української мови (1924)/затяжний
Зовнішній вигляд
◀ затяжити | Словарь української мови З затяжний |
затяжок ▶ |
|
Затя́жни́й, а, е. Набранный, навербованный (о войскѣ). 2) Продолжительный, хроническій. Затяжна хвороба. 3) Затягивающійся. Затяжний хомут.