Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затяжити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затяжити
Берлін: Українське слово, 1924

Затяжи́ти, жу́, жи́ш, гл. Обременить, отяготить. Хліб в дорозі не затяжить. Ном. № 11378.