Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зафактувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зафактувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зафактува́ти, ту́ю, єш, гл. Представить какъ фактъ, какъ доказанное фактами. Багацько зафактованого (в історії) тоді, з'явилось нам тепер легендованим. К. Досв. (1876). Заздалег. словце.