Словарь української мови (1924)/зацокотіти

by Борис Грінченко

◀ зацокотати

Словарь української мови Борис Грінченко З зацокотіти

зацупити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зацокота́ти и зацокоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. МВ. (О. 1862. III. 54). Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата. Стор. II. 31.