Словарь української мови (1924)/зацупити
| ◀ зацокотіти | Словарь української мови З зацупити |
зацупіти ▶ |
|
Зацу́пити, плю, пиш, гл. 1) Затащить. 2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш. Маркев. 51.
| ◀ зацокотіти | Словарь української мови Борис Грінченко З зацупити |
зацупіти ▶ |
|
Словарь української мови — З
зацупити
Борис Грінченко
1924
Зацу́пити, плю, пиш, гл. 1) Затащить. 2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш. Маркев. 51.