Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зачіляпнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зачіляпнути
Берлін: Українське слово, 1924

Зачіля́пнути, ну, неш, гл. Захватить, заграбастать, забрать. У мене всіх трьох синів зачіляпнули у службу. Харьк. у.