Словарь української мови (1924)/зашепотати
| ◀ зашепнути | Словарь української мови З зашепотати |
зашепотіти ▶ |
|
Зашепота́ти и зашепоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.
| ◀ зашепнути | Словарь української мови Борис Грінченко З зашепотати |
зашепотіти ▶ |
|
Словарь української мови — З
зашепотати
Борис Грінченко
1924
Зашепота́ти и зашепоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.