Словарь української мови (1924)/зашепотіти
| ◀ зашепотати | Словарь української мови З зашепотіти |
зашептувати ▶ |
|
Зашепота́ти и зашепоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.
| ◀ зашепотати | Словарь української мови Борис Грінченко З зашепотіти |
зашептувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
зашепотіти
Борис Грінченко
1924
Зашепота́ти и зашепоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.