Словарь української мови (1924)/зашкурний

by Борис Грінченко

◀ зашкулити

Словарь української мови Борис Грінченко З зашкурний

зашлюбити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зашку́рний, а, е. 1) Подкожный. Вся кров скипілася зашкурна. Котл. Ен. VI. 30. 2) — вода́. Подпочвенная вода. Могил. у. В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає. Подольск. г.