Словарь української мови (1924)/зашлюбити
| ◀ зашкурний | Словарь української мови З зашлюбити |
зашлюбитися ▶ |
|
Зашлю́бити, блю, биш, гл. Сочетать бракомъ. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
| ◀ зашкурний | Словарь української мови Борис Грінченко З зашлюбити |
зашлюбитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
зашлюбити
Борис Грінченко
1924
Зашлю́бити, блю, биш, гл. Сочетать бракомъ. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.