Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зашлюбитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зашлюбитися
Берлін: Українське слово, 1924

Зашлю́битися, блюся, бишся, гл. Обвѣнчаться, жениться, выйти замужъ. Зашлюбитись, не дощик перечекати. Ном. № 8851.