Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зашмагати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зашмагати
Берлін: Українське слово, 1924

Зашмага́ти, га́ю, єш, гл. Засѣчь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками. Стор. I. 191.