Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зашулити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зашулити
Берлін: Українське слово, 1924

Зашули́ти, лю́, лиш, гл. Въ игрѣ въ шуль: бросить палку такъ, чтобы она концемъ подсунулась подъ лежащую на землѣ палку. КС. 1887. VI. 477.