Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/защіпка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
защіпка
Берлін: Українське слово, 1924

За́щіпка, ки, ж. Крючокъ дверной. Мене мати гулять не пускала да в комору да зачиняла, трома защіпками да защіпала. Чуб. III. 132. Ум. За́щіпочка. Мил. 84. Защіпочка хороша. КС. 1883. II. 291.