Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заявляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заявляти
Берлін: Українське слово, 1924

Заявля́ти, ля́ю, єш, сов. в. заяви́ти, влю́, виш, гл. Заявлять, заявить, объявлять, объявить. Моя любая дитино, заявляю тобі мою волю. Стор. МПр. 71. Треба, мати, людям заявляти. Чуб. V. 734.