Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заякати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заякати
Берлін: Українське слово, 1924

Зая́кати, каю, єш, гл. Заговорить, закричать: „Я! я!“ Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.