Словарь української мови (1924)/заїздний
| ◀ заїздити | Словарь української мови З заїздний |
заїка ▶ |
|
Заїздни́й, а́, е́. Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. МВ. (О. 1862. III. 51).
| ◀ заїздити | Словарь української мови Борис Грінченко З заїздний |
заїка ▶ |
|
Словарь української мови — З
заїздний
Борис Грінченко
1924
Заїздни́й, а́, е́. Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. МВ. (О. 1862. III. 51).