Словарь української мови (1924)/збагатіти
| ◀ збагатитися | Словарь української мови З збагатіти |
збагнітувати ▶ |
|
Збагаті́ти, тію, єш, гл. Разбогатѣть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. I. 84.
| ◀ збагатитися | Словарь української мови Борис Грінченко З збагатіти |
збагнітувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
збагатіти
Борис Грінченко
1924
Збагаті́ти, тію, єш, гл. Разбогатѣть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. I. 84.