Словарь української мови (1924)/збагнути

by Борис Грінченко

◀ збагнітувати

Словарь української мови Борис Грінченко З збагнути

збайдужіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Збагну́ти, ну́, не́ш, гл. Постичь, проникнуть, догадаться, вспомнить. Господньої сили ніхто не збагне. НВолын. у. Не можна всього того жадним розумом збагнути. ЗОЮР. I. 311. Щем нікого не любила — люде вже збагнули. Гол. II. 820. Цих казок так багацько є, що їй Богу, їх і не збагнеш усіх. Рудч. Ск. I. 130.