Словарь української мови (1924)/збаяти

by Борис Грінченко

◀ збачати

Словарь української мови Борис Грінченко З збаяти

збезумитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зба́яти, зба́ю, єш, гл. Сказать, разсказать. Що таке, дідусю? — Ні, сього не збаю, — не можу — не силуй! Кузьменко (О. 1861. II. 44). Неборята молодиці, збайте за мя, збайте, мене курва зчарувала, — радиці мі дайте. Гол. IV. 498.