Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/збезумитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
збезумитися
Берлін: Українське слово, 1924

Збезу́митися, млюся, мишся, гл. Одурѣть, обезумѣть. Як нап'ється горілки — збезумиться чоловік. Черк. у. Прости, батеньку, не гнівайся, я вчора п'яний був, збезумився. Чуб. III. 87.