Словарь української мови (1924)/збезчестити
| ◀ збезумитися | Словарь української мови З збезчестити |
збентежити ▶ |
|
Збезче́стити, че́щу, стиш, гл. Обезчестить. Той Карній Заволока збезчестив мене. КС. 1883. VII. 501.
| ◀ збезумитися | Словарь української мови Борис Грінченко З збезчестити |
збентежити ▶ |
|
Словарь української мови — З
збезчестити
Борис Грінченко
1924
Збезче́стити, че́щу, стиш, гл. Обезчестить. Той Карній Заволока збезчестив мене. КС. 1883. VII. 501.