Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/збезчестити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
збезчестити
Берлін: Українське слово, 1924

Збезче́стити, че́щу, стиш, гл. Обезчестить. Той Карній Заволока збезчестив мене. КС. 1883. VII. 501.