Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/збудьок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
збудьок
Берлін: Українське слово, 1924

Збу́дьок, дька, м. Малоцѣнный предметъ, продаваемый такъ — лишь бы сбыть съ рукъ. Молоді воли — на роботу, а ціна — збудьок. Хорольск. у.