Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/збуй

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
збуй
Берлін: Українське слово, 1924

Збуй, збуя, м. = Збій 2. Ой горе, чорний збую, поб'є тя наша кров. Федьк. I. 86.