Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/збунтувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ збуйнувати Словарь української мови
Борис Грінченко
З
збунтувати 		збунтуватися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Збунтува́ти, ту́ю, єш, гл. Взбунтовать. Зробилося діло, жидів збунтувало. Чуб. V. 1160.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/збунтувати&oldid=743305