Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/збунтувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
збунтувати
Берлін: Українське слово, 1924

Збунтува́ти, ту́ю, єш, гл. Взбунтовать. Зробилося діло, жидів збунтувало. Чуб. V. 1160.