Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/збуйнувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
збуйнувати
Берлін: Українське слово, 1924

Збуйнува́ти, ну́ю, єш, гл. Забушевать. Де взялись буйні вітри — збуйнували, та комаря на поміст ізвалили. Чуб. V. 1169.