Словарь української мови (1924)/збіг

by Борис Грінченко

◀ збитошник

Словарь української мови Борис Грінченко З збіг

збігати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Збіг, м. 1) —га. Бѣглецъ, дезертиръ. 2) —гу. Бѣгство. Збіг Богоро́диці. Названіе дня 26 декабря. МУЕ. III. 37.