Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зваба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зваба
Берлін: Українське слово, 1924

Зва́ба, би, ж. Приманка, обольщеніе.