Словарь української мови (1924)/зведеня

by Борис Грінченко

◀ зведенюк

Словарь української мови Борис Грінченко З зведеня

звезти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зведеню́к, ка, м., зведеня́, ня́ти, с. Одинъ изъ сводныхъ дѣтей. Та й діти між собою часто б'ються — надто бабина дочка: звичайно, як зведенята. Рудч. Ск. II. 54.