Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зведенюк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зведенюк
Берлін: Українське слово, 1924

Зведеню́к, ка, м., зведеня́, ня́ти, с. Одинъ изъ сводныхъ дѣтей. Та й діти між собою часто б'ються — надто бабина дочка: звичайно, як зведенята. Рудч. Ск. II. 54.