Словарь української мови (1924)/звенькотіти
| ◀ звеніти | Словарь української мови З звенькотіти |
звербувати ▶ |
|
Звенькоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. НВолын. у.
| ◀ звеніти | Словарь української мови Борис Грінченко З звенькотіти |
звербувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
звенькотіти
Борис Грінченко
1924
Звенькоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. НВолын. у.