Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/звеніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
звеніти
Берлін: Українське слово, 1924

Звені́ти, ню́, ни́ш, гл. = Дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.