Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/звонок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
звонок
Берлін: Українське слово, 1924

Звоно́к, нка́, м. 1) = Звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia. Лв. 97.