Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/звоночок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
звоночок
Берлін: Українське слово, 1924

Звоно́чок, чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica. Лв. 97.