Словарь української мови (1924)/звільжити
Зовнішній вигляд
◀ звіл | Словарь української мови З звільжити |
звільна ▶ |
|
Звільжи́ти, жу́, жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Каменец. у. Вже звільжив мороз. Каменец. у.